Tags: крепость

Спадщина. Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Меджибож. Замок. 1. Взгляд с небес.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Меджибіж. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Меджибож. Замок. 1. Взгляд с небес.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у стилі Ренесанс. Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області.
Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України під № 764 0.
Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Через таку топографію у плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін. Подвір'я замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (з західного боку) — 85 м, його площа становить 0,75 га. Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м.
—————
Меджибожский замок - памятник фортификационной архитектуры XVI века, выполненый в стиле Ренессанс. Расположен в поселке Меджибож Хмельницкой области.
Крепость внесена в Государственный реестр национального культурного достояния Украины под № 764 0.
Меджибожский замок построен на мысе, образованном реками Южный Буг и Бужок. Из-за такой топографию в плане он имеет форму удлиненного треугольника с мощными стенами и угловыми башнями, которые значительно выступают за линию стен. Двор замка имеет длину 130 м, наибольшую ширину (с западной стороны) - 85 м, его площадь составляет 0,75 га. Толщина стен - до 4 м, высота в высших местах - до 17 м.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Луцьк. Замок Любарта. Частина 1/Наследие. Луцк. Замок Любарта. Часть 1.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Луцьк. Замок Любарта. Частина 1/Наследие. Луцк. Замок Любарта. Часть 1.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Головна пам'ятка і гордість міста — Верхній замок, або Замок Любарта. Фортець такого рівня збереженності в Україні набереться лише з десяток, тому такою дивною видається завіса безвісності, яка почала розсіюватися над Любартовою твердинею лише в останні роки. Замка наче не існувало для радянських істориків: його й словом не згадано в фундаментальній «Історії Волині» (Михайлюк О.Г. та інші, Львів, 1988), йому присвячено лише кілька абзаців у «Історії Луцька» (Кичій І.В, Михайлюк О.Г, Львів, 1991). Дивно, адже саме ця твердиня охороняла віками столицю Волині і слугувала символом столичної влади.
Надто глибоко в передісторію Луцького замку заглиблюватися не будемо. Вистачить знати, що люди оселилися на цьому клаптику землі над Стиром в Х ст. Серед решток напівземлянок того часу археологи знайшли й сліди майстерні ювеліра.
—————
Главная достопримечательность и гордость города - Верхний замок, или Замок Любарта. Крепостей такого уровня сохранности в Украине наберется всего с десяток, поэтому такой странной кажется занавеса безвестности, которая начала рассеиваться над Любартовой твердыней только в последние годы. Замка будто не существовало для советских историков: его и словом не упомянуто в фундаментальной «Истории Волыни» (Михайлюк О. и другие, Львов, 1988), ему посвящено лишь несколько абзацев в «Истории Луцка» (Кичий И.В, Михайлюк А.Г, Львов, 1991). Странно, ведь именно эта твердыня охраняла веками столицу Волыни и служила символом столичной власти.
Слишком глубоко в предысторию Луцкого замка углубляться не будем. Хватит знать, что люди поселились на этом клочке земли над Стиром в Х в. Среди остатков полуземлянок тех пор археологи нашли и следы мастерской ювелира.


Дальше еще есть


частина друга/часть вторая

також дивимось панорами замку/Также смотрим панорамы замка

Спадщина. Олика. Замок та костел. 2017/Наследие.Олыка.Замок и костел.2017.Взгляд с небес и на ремонт

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Олика. Замок та костел. 2017/Наследие.Олыка.Замок и костел.2017.Взгляд с небес и на ремонт


Якщо подивитися на Олицький замок з висоти і цього ракурсу, то створюється відчуття що його фортифікаційні споруди досить не погано збереглися, чого насправді немає. Якщо стіни замку, переобладнані потім під палацові приміщення стоять досі, то цього не скажеш про його бастіони і рови.
-----------
Если посмотреть на Олыцкий замок с высоты и этого ракурса, то создается ощущение что его фортификационные сооружения довольно не плохо сохранились, чего на самом деле нет. Если стены замка, переоборудованные потом под дворцовые помещения стоят до сих пор, то этого не скажешь про его бастионы и рвы.

Далі ще є/Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Клевань. Замок. Погляд з небес/Наследие. Клевань. Замок. Взгляд с небес.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Клевань. Замок. Погляд з небес/Наследие. Клевань. Замок. Взгляд с небес.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Зимне. Святогорський Успенський ставропігійний монастир. Погляд з небес.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Зимне. Святогорський Успенський ставропігійний монастир. Погляд з небес.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Монастирський комплекс розташовано на природному плато зі схилами, що на півночі стрімко спадають до заплави річки Луга. З західного боку територію обмежує нині безіменний струмок, на сході і півночі рельєф пологіший. Про його історію ми поговоримо в наступній статті, а зараз власне архітектура.
—————
Монастырский комплекс расположен на естественном плато со склонами, которие на севере стремительно опускаються к пойме реки Луга. С западной стороны территорию ограничивает сейчас безымянный ручей, на востоке и севере рельеф пологий. О его истории мы поговорим в следующей статье, а сейчас собственно архитектура.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Озаринці. Замок/Наследие. Озаринцы. Замок.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Озаринці. Замок/Наследие. Озаринцы. Замок.


Озаринці - село Могилів-Подільського району Вінницької області. Здавалося б воно ніколи не було в центрі історичних подій, але й стороннім спостерігачем життя рідного краю не було. Є тут і занедбані храми, і руїни синагоги, і козацький цвинтар, і навіть водяний млин XVII століття, але мова в цьому записі піде про замок. І так, осіння експедиція 2016 року. Озаринці.
—————
Озаринцы - село Могилев-Подольского района Винницкой области. Казалось бы оно никогда не было в центре исторических событий, но и сторонним наблюдателем жизни родного края не было. Есть тут и заброшенные храмы, и руины синагоги, и казацкое кладбище, и даже водяная мельница XVII века, но речь в этой записи пойдет о замке. И так, осенняя экспедиция 2016 года. Озаринцы.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Кременець. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Кременец. Замок. Часть 1.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Кременець. Замок. Частина 1. Погляд з небес/Наследие. Кременец. Замок. Часть 1.


Тип споруди: замок. Так само відомий як: Кременецкая крепость (рус.)
Перший етап будівництва: не пізніше 12 століття. Останній етап будівництва: 1-а половина 17 століття.
—————
Тип сооружения: замок. Так же известен как: Кременецька фортеця (укр.)
Первый этап строительства: не позднее 12 века. Последний этап строительства: 1-ая половина 17 века.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Херсон. Военный некрополь Екатерининского собора

Оригинал взят у swordfish_77 в Херсон. Военный некрополь Екатерининского собора
В прошлом очерке я уже касался военных захоронений возле собора святой Екатерины, который входит в комплекс строений Херсонской крепости. Сегодня – о них же, но подробнее.



Как мы уже знаем, в соборе захоронен сам светлейший князь Таврический Григорий Потемкин. Вполне символично, что даже после смерти этого крупного военного деятеля екатерининской эпохи окружают его сподвижники, могилы которых расположены в церковном дворе. Жизни многих из этих генералов и офицеров русской армии прервались во время осады и штурма турецкой крепости Очаков в 1788 году, которыми Григорий Александрович непосредственно и руководил.

Кроме них, есть и надгробия более позднего времени. Итак, начинаем наш обзор.

Collapse )

Херсонская крепость

Оригинал взят у swordfish_77 в Херсон. Интересности. Херсонская крепость
Если, прочитав этот заголовок, вы решили, что найдете у нас мощные каменные стены с башнями и бойницами, поспешу вас разочаровать. Наша крепость вместо стен имела земляные валы, а вместо каменных башен – ворота в парадно-декоративном стиле. Но это совсем не значит, что она не заслуживает внимания.



Крепость расположена в одном из городских парков, раньше носившем имя Ленинского комсомола. Сейчас его переименовали, он так и называется – парк «Херсонская крепость».

Collapse )

Наследие. Чернелица. Замок. Часть 5/Спадщина. Чернелиця. Замок. Частина 5.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Чернелица. Замок. Часть 5/Спадщина. Чернелиця. Замок. Частина 5.
Перша частина/Первая часть
Друга частина/Вторая часть
Третя частина/Третья часть
Четверта частина/Четвертая часть



Міжвоенний період / Межвоенный период.
Східна Галичина була регіоном, де перманентно точилися інтенсивні бойові дії в ході Першої світової війни (східний фронт), під час польсько-української 1918-1919 та польсько- більшовицької воєн 1919-1921 років. По закінченні воєнних дій новостворена польська адміністрація розпочала посилено збирати інформацію про руйнівні наслідки війни в колишній Східній Галичині. Архівні документи, пов'язані з цим процесом, є для нас цінними джерелами у зв'язку з відсутністю інших свідчень чи спогадів жителів, на основі яких можна було б відтворити перебіг історії Чернелицького замку в цей період. На основі виявлених архівних матеріалів ми спробуємо висвітлити обставини останньої відомої реставрації Чернелицького замку, а також показати зростаючий інтерес до нього як до цінної історичної пам'ятки, про що свідчать наукові експедиції і туристичні поїздки до Чернелиці в міжвоєнний період.
-----------
Восточная Галичина была регионом, где перманентно шли интенсивные боевые действия в ходе Первой мировой войны (восточный фронт), во время польско-украинской 1918-1919 г. и польско большевистской войн 1919-1921 годов. По окончании военных действий польская администрация начала вновь усиленно собирать информацию о разрушительных последствиях войны в бывшей Восточной Галиции. Архивные документы, связанные с этим процессом, являются для нас ценными источниками в связи с отсутствием других свидетельств или воспоминаний жителей, на основе которых можно было бы воспроизвести ход истории Чернелицкого замка в этот период. На основе выявленных архивных материалов мы попробуем осветить обстоятельства последней известной реставрации Чернелицького замка, а также показать растущий интерес к нему как к ценной исторической достопримечательности, о чем свидетельствуют научные экспедиции и туристические поездки в Чернелицу в межвоенный период.

Дальше еще есть




ну как то так =))